Широбоков Володимир Павлович

%d1%88%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%be%d0%ba%d0%be%d0%b2Народився 05.04.1942 р.
Закінчив Київський медичний університет
ім. акад. О.О.Богомольця (1965), пройшов повний курс
навчання на філософському факультеті Київського державного університету
імені Т.Г.Шевченка (1966-1973 рр., заочно).

 НАН України (2003р.) за спеціальністю мікробіологія і
вірусологія, академік Національної академії медичних наук України (2012 р.) за
спеціальністю мікробіологія і вірусологія, дійсний член Російської Академії
медико-технічних наук (1999 р.) , заслужений діяч науки і техніки України (1996
р.),почесний професор Тернопільського державного медичного університету ім.
І.Я.Горбачевського МОЗ України (2012), почесний професор Харківського
інституту мікробіології і імунології ім. І.І.Мечникова НАМН України (2012),
лауреат премії ім. акад. І.М. Блохіної Російської Академії медико-технічних наук
(2001 р.), доктор медичних наук (1978 р.), професор (1980 р.),
. Завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного
медичного університету ім. О.О.Богомольця 1979 р.), працював деканом 1
лікувального факультету (1996 -1990 рр.), проректором з навчальної роботи
цього ж університету (1990-2003 рр.).
В.П.Широбоков вчений і педагог в галузі медичної мікробіології і
вірусології.

В галузі вірусології В.П.Широбоков протягом багатьох років розвиває
фундаментальні і прикладні проблеми ентеровірусології. Відкрите ним явище
дисоціації ентеровірусів під час репродукції в клітині має принципове
загальнотеоретичне і медичне значення. Більшість з його робіт спрямовані на
клініку, розкриття патогенезу інфекційних захворювань. Важливе значення
також має серія досліджень санітарно-вірусологічного напрямку.

В галузі мікробіології відомі його роботи і монографії, присвячені
проблемам мікробної екології людини. Окремим важливим напрямком його
досліджень є наукове обґрунтування захисту навколишнього середовища та
питної води від патогенних мікробів. Він є автором відомих підручників і
керівництв з медичної мікробіології, які вийшли друком не тільки українською і
російською, але й іншими європейськими мовами, багатьох програм з
мікробіології і вірусології для студентів, аспірантів, здобувачів наукових
ступенів.
Автор 470 наукових праць, з них 7 підручників, 42 навчальних посібників
для студентів і лікарів, 14 монографій, 54 патентів і авторських свідоцтв. Підготував 9 докторів та 23 кандидатів наук.

Основні наукові праці: “СПИД синдром приобретенного
иммунодефицита” (монография,1988); “Практическая вирусология” (учебное
пособие, 1989); “Медицинская микробиология, вирусология, иммунология”
(учебник, 1994); “Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія” (підручник,
2011, 2015) , “Мікробна екологія людини з кольоровим атласом” (навчальний
посібник, 2011), “Интегральная роль симбиотической микрофлоры в
физиологии человека” (монография, 2011), “Микробы в биогеохимических
процессах, эволюции биосферы и существовании человечества“
(монография,2014).
Голова проблемної комісії з мікробіології і вірусології МОЗ та НАМН
України, головний позаштатний спеціаліст з мікробіології та вірусології МОЗ
України, член Національного комітету при МОЗ України з ліквідації поліомієліту,
член Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО України, був
головою, а зараз член експертної ради ДАК України «Профілактична
медицина», член редакційних рад ряду фахових журналів.
Нагороджений орденом за заслуги ІІІ ступеню, Почесною грамотою
Кабінету Міністрів України, медалями-відзнаками НАН України: “За підготовку
наукової зміни” (2012), “За наукові досягнення” (2013), медаллю НАМН України
“За визначний внесок у розвиток мікробіології і вірусології”.