Укотре нагадуємо, що ключове місце в акредитації освітніх програм посідає відповідальна і складна робота експертів. Експертна група вивчає надану акредитаційну справу та додані документи, працює безпосередньо із закладом вищої освіти, готує звіт ЕГ, що резюмує усю працю експертів, надаючи основний матеріал для подальшої роботи галузевої експертної ради та Національного агентства.
Наскільки звіт буде аналітичним, корисним, відповідатиме нормативній базі – залежить лише від самих експертів.
І як же прикро, коли (з різних причин) такий звіт не виправдовує очікувань, виявляється неякісним, не надає достатньо фактів або ж містить оціночні судження чи прикрі похибки…
Одним дописом, як би цього не хотілося, неможливо охопити ані усі корисні поради експертам, ані усі колізії навколо звітів, та такої мети і не маю, точково окреслю найбільш проблемні моменти.
Важливо передусім наголосити, що хоча значна частина звітів ЕГ не викликає запитань і зауважень, однак звіти неякісні ставлять під сумнів і процедуру акредитації Національного агентства, і практики добору та навчання експертів, і їх добросовісну роботу. Тому, шановні експерти, іміджеві втрати навіть від ваших незначних огріхів можуть бути вельми відчутними.
Також звертаємо увагу експертів: відповідальність за якість звіту поширюється на всю експертну групу, тому не варто його «зшивати», як часом це ведеться, з фрагментів за різним авторством, що, з одного боку, призводить до непродуктивних повторів рекомендацій і зауважень, а з іншого – вносить стилістичний різнобій, який погіршує сприйняття.
А тепер щодо окремих складових звітів, які викликають запитання і потребують роз’яснень – і для не дуже досвідчених чи старанних ЕГ, і для ЗВО, які емоційно (і це зрозуміло) сприймають кожне слово чи фразу у звіті.
Описуючи сильні сторони та позитивні практики, експерти часом або констатують варіант норми як досягнення освітньої програми, що не є насправді винятковою особливістю ОП. Або ж (це більш критично) у звіті визначають повну відповідність підкритерію (наприклад, «ОП має чітку структуру, зміст відповідає предметній області, стандарт вищої освіти повністю виконується, роботодавці долучаються до освітнього процесу, ЗВО формує індивідуальну освітню траєкторію» тощо), але потім оцінка відповідності чомусь раптом виявляється невмотивовано низькою.
Натомість визначення слабких сторін подекуди хибує, з одного боку, на недостатність конкретики (бачимо таке: деякі ПРН не досягнуті, робочі програми окремих ОК дублюються, певні джерела застаріли), а з іншого – очевидну нерелевантність, коли вагомі зауваження не стають підставою для зниження оцінки (зокрема, очевидні проблеми з вибірковістю або кадрова невідповідність) чи незначні огріхи драматизуються.
Рекомендації, які надаються у звітах, мають бути укладені таким чином, щоб насправді покращити освітню програму, викликати довіру до роботи ЕГ, а не просто заповнити поля в електронній системі, бо так треба…
Отже, закликаємо експертів максимально чітко і аргументовано висловлюватися у звіті, щоб не виникало розбіжності між тим, що вони хотіли сказати і що сказали насправді, дотримуватися розумного балансу фактів та їх аналізу для того, щоб ЗВО правильно почув/зрозумів сформульоване.
Як має діяти заклад вищої освіти, якщо не погоджується із чимось у звіті ЕГ або з його висновками загалом?
Готує обґрунтовану та по суті відповідь у терміни, передбачені Положенням про акредитацію, та розміщує її в інформаційній системі. Радимо відповідати передусім на зауваження, а не взагалі на все, написане ЕГ (інакше втратиться реальний зміст вашої відповіді), та спростовувати саме такі позиції, які спричинили зниження оцінки нижче бажаної.
Як діє секретаріат на етапі подання ЕГ звіту?
Саме для їх покращення запроваджено таку складову процедури, як рецензування. Експерти обов’язково повинні врахувати зазначене в рецензії, тим більше, що вона не впливає на оцінку критеріїв, на рівень акредитації, йдеться саме про валідне обґрунтування…
Як діє Національне агентство у разі виявлення не надто якісного або, як не прикро, недобросовісного звіту експертної групи?
Передусім представники НА можуть пропрацювати звіт з експертами, щоб прояснити ті чи інші колізії, уточнити твердження. Можливе й інтенсивне навчання експертів, які недостатньо впоралися з підготовкою звіту, припустилися незначних огріхів. І нарешті можливі виняткові заходи: призначення повторної акредитації (зі скасуванням результатів попередньої та, відповідно, без оплати експертам). Вилучення з реєстру – найбільш прикра подія, до якої Національне агентство періодично вдається у разі особливо неякісних звітів, з явно завищеними/заниженими оцінками або ж наявністю запозичень.
Підсумуємо
Публічність звітів, їх вплив на долю освітньої програми, відповідальність перед усіма зацікавленими сторонами не дають ЕГ жодного права на помилку у звіті, а отже, шановні експерти, вдосконалюйте свою майстерність, співпрацюйте із ЗВО в процесі експертизи оптимально та консультуйтеся із секретаріатом та членами Національного агентства для того, щоб звіти сприяли і покращенню освітніх програм, і вашій експертній досконалості.