Колись, коли мій побратим по Майдану (і колишній студент) Олександр Стародубцев пішов на державну посаду, він завів хорошу традицію: періодично писати на своїй сторінці у ФБ про свої здобутки, роздуми і труднощі. Як і у нього, у мене немає прес-служби (і не буде), тому писатиму ці тексти сам. Писатиму українською бо стосуватимуться ці роздуми (в основному) української системи вищої освіти – хоча маю признатися, що писати англійською мені значно легше (кому не відомо – я все життя навчався англійською або французькою, хоча останніх 17 років викладаю майже виключно українською. Але викладати і писати це дві великі різниці). Намагатимуся писати не менше ніж раз в тиждень.
Про що писатиму? Писатиму про проблеми вищої освіти і про наші кроки в сторону покращення її якості (очевидно). Але також писатиму думки про менеджмент бо розглядаю поточну роботу, як можливість практично застосувати те, що вже багато років викладаю в Lviv Business School (LvBS). І писатиму про те, як наше суспільство трансформується – бо це і є тим чим займаюся (з 2003го), як викладач соціології в Національний університет “Києво-Могилянська академія”. До речі викладацьку діяльність я не покидаю поки взявся за НАЗЯВО. Я не є державним службовцем – хоча саме агентство є державною установою.
Повний текст за посиланням.