Відповідно до стратегії Національного агентства до 2022 року однією із ключових цілей є «Сприяння інтеграції системи вищої освіти України у світовий освітній і науковий простір», досягнення якої забезпечується, у тому числі, й через підкритерій оцінювання якості освітніх програм (ОП) 4.5 «Навчання, викладання та наукові дослідження пов’язані з інтернаціоналізацією діяльності закладу вищої освіти (ЗВО)». Під час наших численних зустрічей із керівництвом університетів, гарантами освітніх програм, експертами часто звучить питання як якісно забезпечити виконання цього критерію.
Традиційно ЗВО демонструють кількісні показники своєї активності щодо студентської та викладацької міжнародної мобільності, закордонних публікацій, лекцій іноземних професорів. Абсолютна більшість відомостей самооцінювання, що подаються до Національного агентства, містить інформацію про кількість міжнародних угод університету. Разом з тим, у контексті забезпечення якості ОП важливо аналізувати ефективність таких договорів з точки зору надання реальних можливостей викладачам, студентам, адміністрації для професійного розвитку, вдосконалення змісту ОП. Так, відповідно до річного звіту Національного агентства ЗВО, які брали участь у опитуванні, задекларували, що мають партнерські стосунки та двосторонні договори із 5952 іноземними університетами, але, разом з тим, кількість іноземних фахівців, що викладали в українських університетах протягом звітного періоду становила лише 296, також тільки 650 українських викладачів мали досвід викладання за кордоном. Набуття міжнародного досвіду українськими викладачами, а також ширше залучення фахових іноземних лекторів до викладання на ОП, як правило, сприяє підвищенню їх якості, впровадженню гарних іноземних практик викладання окремих дисциплін.
Студентська мобільність є важливою складовою інтернаціоналізації ОП та може реалізуватися через участь студентів у програмах студентських обмінів, програмах двох або спільних дипломів, міжнародних літніх/зимових школах, конференціях, тренінгах, індивідуальних грантових програмах тощо. Розвиток програм двох дипломів та спільних (подвійних) дипломів забезпечує бенчмаркінг відносно аналогічних іноземних ОП, імплементацію гарних іноземних практик і покращення якості ОП. Національне агентство одним із своїх пріоритетних завдань бачить сприяння розвиткові таких програм через прозорість вимог щодо їх акредитації, які б, з одного боку, спрощували б їх зовнішнє оцінювання, заохочували б ЗВО розвивати такі ОП, а з іншого боку — убезпечували б здобувачів і суспільство від низькоякісних імітованих ОП двох дипломів.
Варто звернути увагу, що форми студентської та викладацької мобільності повинні реально сприяти професійному розвитку викладачів і підвищенню якості підготовки фахівців, отже слід уникати практики імітованої мобільності, участі у «фейкових» конференціях й стажуваннях, публікацій у іноземних журналах низької якості («журналах-смітниках»).
Міжнародні акредитації та евалюації ОП також суттєво сприяють підвищенню якості підготовки студентів. З 2019 року з’явилася практика визнання іноземних акредитацій українських ОП відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку іноземних агентств забезпечення якості вищої освіти. Відповідно до Річного звіту Національного агентства українські ЗВО мають 62 ОП акредитовані іноземними агентствами станом на червень 2019 р. Національне агентство вже реалізує процедуру їх визнання й вважає такі практики важливою складовою процесу підвищення якості ОП та інтернаціоналізації вищої освіти України.
Ефективною, проте не характерною для України, практикою інтернаціоналізації вищої освіти є залучення досвідчених іноземних фахівців до управління ОП та університетами. Під час евалюаційного візиту в рамках Erasmus+ EDUQAS проекту до Алмати та Нур-Султану переконалася, що це є одним із найефективніших методів адаптації та поширення європейського досвіду у закордонних університетах, який дозволяє швидко й кардинально покращити локальні системи забезпечення якості. Так, ректором Медичного університету Астани є екс-міністр освіти Литви професор Дайнюс Павалькіс; Президентом Алматинського університету енергетики і зв’язку – професор Гіта Ревалде — членкор Академії наук Латвії, член Ради стратегічних досліджень та інновацій у Прем‘єр-Міністра Латвії, екс-ректор Вентсплілського університету (Латвія). Університет НАРХОЗ в Алмати починаючи із 2015 року очолюють виключно іноземці: З 2015 до 2018 року — професор Кшиштоф Рибінські, який до цієї посади був директором програми Фонда Сороса в Центральній і Східній Європі, Віце-президентом Національного банку Польщі, Ректором університету “Вістула» у Варшаві; з 2018 року цей ЗВО очолює Ендрю Вахтель — дійсний член Академії наук США, випускник Гарварду, екс-Президент Американського університету в Центральній Азії.
Застосування усього різноманіття форм і методів інтернаціоналізації ОП не є самоціллю, набагато важливішим є аналіз їх ефективності з точки зору підвищення якості підготовки фахівців за даною ОП та її змістовного наповнення. Отже, при заповненні відомостей самооцінювання за підкритерієм 4.5 необхідно наводити докази, яким чином кожна конкретна міжнародна активність реально покращила якість навчання та викладання у межах конкретної ОП.