Чи є щось важливіше?
Якісний освітній процес забезпечується комплексною взаємодією численних параметрів. Але про одне можна сказати впевнено. Освітня програма точно не зможе існувати без якісного кадрового забезпечення.
Гаранти освітніх програм, інші представники ЗВО, дотичні до акредитаційних процесів, розпитують, як саме краще представити викладацький склад за освітньою програмою. Тому відомості про самооцінювання за критерієм 6 виглядають назагал досить строкато. Є і гірший варіант — коли ця інформація поза жодними сумнівами подається у справі вкрай обмежено або й зовсім не подається…
Що ми вважаємо достатнім рівнем кадрового забезпечення? Як його коректно презентувати? Важливими індикаторами є вища освіта за фахом, відповідний науковий ступінь та вчене звання. Аргументовано виглядає відповідність активностям за п.30 Ліцензійних умов, які охоплюють різні сторони діяльності НПП, та інші аргументи. Наприклад, для професіоналів-практиків вагомим є практичний досвід у фахових вимірах.
Однак лише перелік нечисленних публікацій або назва посади, нехай і за відповідною кафедрою, не вмотивовує вибір науково-педагогічного працівника для викладання цього освітнього компонента.
Можливими, як додаткові позиції, є й інші “вишеньки на тортику” – перемоги в фахових конкурсах, виграні гранти тощо…
Головне — усе має бути достовірним і вповні відповідати заявленій дисципліні.
Отже, відповідальний добір викладачів і ґрунтовна інформація про нього в акредитаційній справі — потужний аргумент на користь позитивній оцінці освітньої програми.