Сьогодні освітянська спільнота призвичаїлась до нової системи акредитації, хто щиро, хто імітаційно опанувавши принципово інші вимоги. Тож уже не новина, що в загальній «шкалі оцінювання» освітніх програм з’явилися інші градації та ставлення до них.
Дихотомія «акредитовано/неакредитовано», звична ще на час роботи попередньої системи акредитації спеціальностей, змінилася на більш розгалужену модель:
- Зразкова
- Акредитація
- Умовна (відкладена) акредитація
- Відмова в акредитації
Спробуємо відповісти на питання, чому запроваджена зразкова акредитація і у чому труднощі з ухваленням рішення щодо зразкової акредитації?
Зразкова акредитація після певної полеміки була нормативно затверджена у Положенні про акредитацію освітніх програм (ОП) як заохочення кращих практик освітньої діяльності за освітньою програмою та позитивних зрушень у забезпеченні якості відповідно до цієї ОП у закладі вищої освіти. Власне, для покращення ОП необхідно розуміти, до чого прагнути та у кого вчитися. Та й розуміння цього кращого нині відчутно видозмінилося.
Якщо не усім учасникам процесів забезпечення якості ясно, яка ОП може бути визнана зразковою, це пояснює зокрема й те, чому так непросто приймається рішення Національного агентства. Доводиться зважувати кожен аргумент і проводити «розмежувальну лінію» між відповідністю та ідеальністю.
Чому експертні групи і галузеві експертні ради не дуже впевнено і рішуче, особливо останнім часом, ухвалюють рішення про зразкові акредитації, зрозуміло також. Визначення нове, навіть у межах однієї галузі можуть бути різні уявлення про зразкове і звичайне, відповідність і щось понад нею. Окрім того, до зразкових акредитацій підвищена увага освітянської спільноти та Національного агентства. Тобто, будемо об’єктивні, учасників акредитаційного процесу стримує страх ризику, що їх рішення викличе сумнів і не буде підтвердженим.
Дещо змінилося і ставлення до зразкових акредитацій закладів вищої освіти. Для них – попри можливі процедурні труднощі – це стало принциповим питанням. І тут можливі непорозуміння на кшталт «у нас же все гаразд, де ж наша зразкова?» Це не дивно, хоча ЗВО отримує лише моральне заохочення, але ж репутаційно визнання зразковості акредитації впливає і на реноме закладу вищої освіти.
Взірцевість вимірюється не оцінкою 5,0 за успішністю та якістю студентів, а можливістю для здобувачів освіти отримати реальну підтримку у визнанні результатів навчання і у задоволенні інших освітніх потреб. Інноваційність визначається не недоторканними унікальними приладами за запилюженим склом, а впевненими уміннями і можливостями користуватися ними за необхідності. Про добрі практики говорять не стоси документів, а їхня функціональність, не наявність «корочок» про підвищення кваліфікації, а розвинута система мотивації викладачів до фахового зростання…
Заслужених вам зразкових акредитацій, шановні колеги.