За час реалізації нової концепції оцінювання якості освітніх програм (ОП) представники експертного середовища вже достатньо усвідомили специфіку сучасної акредитаційної процедури. Основною відмінністю нової процедури від попередньої є перехід від оцінювання якості формальних складових програми (документи, нормативно-правові положення тощо), на підставі визначених нормативів – до оцінювання процесів забезпечення якості освіти та освітньої діяльності ЗВО за конкретною ОП. Результати спостережень за процедурами акредитації освітніх програм свідчать про зосередження уваги окремих експертів та експертних груп на вивченні десятків документів, додаткових матеріалів і аналітичних таблиць, які ЗВО зобов’язаний сформувати у стислі терміни перед акредитацією програми. Експерти пояснюють важливість таких дій для більш ґрунтовного ознайомлення з ОП. Це суперечить підходам та принципам діяльності Національного агентства і формалізує процедуру оцінювання якості ОП.
Чому ж так відбувається? На нашу думку, це обумовлено минулим досвідом акредитації та відносною простотою оцінки відповідності вимогам наявних документів. Красномовним фактом, який це підтверджує, є переважне зниження Критерію 2 у нашій практиці акредитації ОП незалежно від галузі знань та її рівня. Як же відійти від формального підходу в реалізації процедур оцінювання якості ОП? Які складнощі чекають гаранта програми та групу забезпечення з одного боку та експертну групу з іншого на цьому шляху? На початку допису ми вже зазначали важливість оцінки якості процесів реалізації ОП та визначення достатнього потенціалу програми. Така оцінка не може бути об’єктивною без безпосередніх свідчень та відображень учасників усіх етапів життєвого циклу ОП, яка акредитується. Безумовно, ця складова акредитаційної процедури є новою і викликає труднощі. Для отримання достовірних свідчень та відображень фактів і подій на рівні ЗВО необхідно глибоко імплементувати учасників ОП в процеси її реалізації, оновлення та удосконалення. Усі учасники акредитаційного процесу та стейкголдери ОП: гарант, керівництво та менеджмент закладу, роботодавці, здобувачі, представники органів студентського самоврядування, випускники програми та викладацький склад, задіяний у програмі, повинні знати процеси і процедури реалізації ОП та володіти достатньою фактологічною базою. Це видається можливим за умов системної безперервної поінформованості, прозорості, публічності, налагодження постійного зворотнього зв’язку і справедливості усіх аспектів реалізації ОП. Тільки за таких умов, створених в закладі, експертна група може отримати конкретні правдиві свідчення і об’єктивні відображення щодо нормативно-правових, організаційних, економічних, соціально-психологічних механізмів та алгоритмів її реалізації.
Необхідна інформація отримується експертами шляхом проведення структурованих інтерв’ю з групами стейкголдерів, після чого систематизуються і аналізуються. Дуже важливо об’єктивізувати висловлювання стейкголдерів, для чого радимо використовувати сучасні технології проведення та аналізу соціологічних опитувань. Результати бесід є важливими, але при неналежній їх обробці в процесі акредитаційної процедури або при їх некоректному поданні експертна група може неправильно оцінити рівень якості ОП та її окремих складових. В окремих акредитаційних справах на підставі результатів зустрічей з поодинокими стейкголдерами здійснюються недостатньо вмотивовані висновки. Інколи в експертному звіті вказано персональні дані учасників інтерв’ю, що є неприпустимим.
У процесі зустрічей, передбачених програмою акредитаційної експертизи ОП, з окремими групами стейкголдерів відбувається процес їх взаємодії з членами експертної групи. Для таких зустрічей, особливо в онлайн — режимі, спостерігаємо брак часу. Тому членам експертної групи важливо детально продумати сценарій проведення такої зустрічі, визначитись з послідовністю та змістом питань, які будуть ставити експерти. Запитання повинні бути спрямовані на сферу інтересів саме цієї групи стейкголдерів. Мають бути конкретні та чітко сформульовані. Варто врахувати, що у певних групах стейкголдерів є лідери думок, які практично домінують під час інтерв’ю. Виходить, що в процесі інтерв’ю експерти отримають судження лише однієї особи. Для уникнення таких ситуацій необхідно вести персональний діалог з кожним із учасників зустрічі. Дехто із стейкголдерів надає неконкретні відповіді на запитання. У такому випадку необхідно передбачити можливості уточнюючих запитань. Неприпустимим є проведення зустрічей в манері вільного спілкування з питань, які безпосередньо не стосуються ОП, що акредитується. Дуже важливо в процесі інтерв’ю створити атмосферу взаємоповаги, довіри, відкритості та комфорту для учасників зустрічі. Тільки така атмосфера сприяє появі достовірних спогадів про окремі факти, обставини, що підтверджують рівень якості процесів ОП. Зайві емоції, зверхній або повчальний тон, демонстрація переваги експерта перед учасниками зустрічі не сприяє якісному проведенню зустрічей.
Отже, якість ОП, яка акредитується, неможливо оцінити без наявності достовірних фактів про особливості реалізації процесів, процедур, алгоритмів, обставин та явищ, які її характеризують. Існує проблема об’єктивізації суджень стейкголдерів щодо якості ОП, до реалізації якої вони залучені, і ця проблема може бути вирішена лише з додатковим навчанням експертів та набуттям ними достатнього досвіду експертиз.