Використання зворотного зв’язку є дієвим інструментом для отримання інформації щодо сприйняття здобувачами вищої освіти навчального матеріалу та отримання ними запланованих результатів навчання, розуміння місця дисципліни в освітній програмі.
Важливо усвідомлювати, що опитування є лише кроком, складовою процесу, який має привести до головної мети – покращення якості дисципліни або освітнього компонента, а отже – освітньої програми загалом.
Оскільки опитування стосується саме конкретної дисципліни, над якою працював викладач (група викладачів), то викладач має брати участь в укладанні запитань щодо сприйняття здобувачами його дисципліни. Не варто використовувати однакові запитання щодо викладачів з гуманітарних, інженерних дисциплін, медиків, фармацевтів, юристів, будівельників, археологів. Кожне опитування має враховувати специфіку викладання дисципліни. Запитання мають визначити, що саме хоче перевірити викладач: співвідношення між теоретичною та практичною складовою, сприйняття нових методів викладання, зрозумілість системи оцінювання, рівень складності та трудомісткості запропонованих завдань, розподіл балів у накопичувальній системі тощо. Звичайно, спеціалісти відділу якості, соціологи можуть надати допомогу та поради у складанні питань, але зміст опитування має визначити сам викладач. Рекомендується включати відкриті запитання, щоб здобувачі мали змогу висловити та обґрунтувати свою думку, надати поради та рекомендації.
Яким чином заохотити здобувача взяти участь в опитуванні? По-перше, про проведення опитування, яке планується наприкінці вивчення дисципліни, треба повідомити на першому занятті та наголосити, що думка кожного важлива і буде розглянута. Досвід викладачів Європейського простору вищої освіти (ЄВПО), більшою мірою скандинавських країн, свідчить, що за участь в оцінюванні дисципліни вони надають студентам додаткові бали. Це говорить про те, що викладач, який чекає від здобувачів зважених та неформальних відповідей, розуміє, наскільки ця робота важлива, і, щоб зробити її якісно, студент має витратити певний час та ресурси.
Після розгляду відповідей здобувачів обов’язково треба надати зворотний зв’язок, повідомити, що саме і чому враховано та буде використано в подальшому для оновлення дисципліні. Про це йдеться в п. 1.9 ESG2015 «Про будь-які дії, заплановані або вжиті як результат перегляду, слід інформувати всі зацікавлені сторони».
На питання «Як часто проводити опитування?» міжнародний експерт, який брав участь у Болонській конференції 2020, підтвердив практику ЄВПО: 1-2 рази на рік, після вивчення дисципліні перед останньою контрольною точкою або іспитом.
Отже, під час проведення акредитації слід брати до уваги не лише факт проведення опитувань, а передусім ті зауваження, які були надані та враховані для покращення навчального контенту та методів викладання, розподілу та трудомісткості освітніх компонентів.