Одним з обов’язкових та в реалізації найбільш складних параметрів оцінювання освітніх програм у процесі акредитації є врахування залучення здобувачів освіти до процесів забезпечення якості. Зокрема, викликає питання організація і проведення зустрічі експертів зі студентським самоврядуванням: чи слушно буває “заримовано” у практиці експертного оцінювання органи студентського самоврядування, наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та студентська профспілка?
Чи то з ініціативи гарантів освітніх програм, чи то на вимогу експертних груп, але з’являються часом під час експертизи у ЗВО на зустрічах експертів зі студентським самоврядуванням, крім представників й очільників студентських рад (парламентів, сенатів, братств), також голови студентських профспілок, представники наукових товариств студентів і аспірантів та інших студентських структур, що можуть презентувати розвинене громадське життя університету. Наскільки правомірні такі ситуації? І чи не свідчать вони про певну підміну понять?
Отже, органи студентського самоврядування та студентська профспілка: точки дотику й розбіжності… Хоча відмінність між студентським самоврядуванням та студентськими профспілками (сутнісно різними структурами, діяльність яких врегульовано державним та локальним законодавством) наголошується досить часто, у повсякденному сприйнятті вони нерідко залишаються наближеними. Причин цього може бути щонайменше дві, як не брати до уваги дію стереотипів. Одна з них – спонтанна взаємопідміна понять “орган самоврядування” та “принцип самоврядування”. Видається, іноді чимось іншим важко пояснити той факт, що до числа органів студентського самоврядування ЗВО безпідставно зараховуються різні громадські організації та об’єднання студентів, у тому числі профспілкові. Звісно, як будь-які громадські організації, вони утворюються і діють на принципах добровільності та самоврядності (ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадські об’єднання»), делегують своїх представників до колегіальних органів управління ЗВО (ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про вищу освіту»). Однак цим їх подібність до самоврядування й обмежується. Насамперед, тому, що згідно з чинним законодавством лише органи студентського самоврядування є елементом структури управління вищим закладом освіти, чиї повноваження, обов’язки та систему взаємодії визначають статті розділу VII Закону України «Про вищу освіту».
Так само неправомірним, як розглядати профспілкове об’єднання студентів частиною самоврядування ЗВО і декларувати «можливість для студентів брати участь в управлінні університетом» через профспілку, є зводити сутність органів студентського самоврядування до «студентської громадської організації, метою якої є розв’язання питань студентського життя». Подібне твердження трапляється на офіційних сайтах українських університетів. Проте їхні положення про студентське самоврядування не засвідчують, що ці органи було зареєстровано як громадська організація (можливість чого передбачається, зокрема, ч. 4 ст. 40 ЗУ «Про вищу освіту»).
І тут час сказати про другу очевидну причину помилкового ототожнення цих структур – це законодавчо обумовлений перетин окремих функцій органів студентського самоврядування та профспілкових об’єднань студентів. Дублювання стосується насамперед захисту прав студентів у взаємодії з адміністрацією: питань відрахування, переведення на бюджетну/контрактну форму навчання, створення відповідних умов для проживання в гуртожитках, поселення та виселення з них, надання соціальної підтримки, розв’язання проблем побуту, організації дозвілля й відпочинку тощо.
Для студентського самоврядування цей функціонал є невід’ємним, але неспецифічним. Для студентської ж профспілки, навпаки, саме соціальний захист є кардинальним і формоутворювальним чинником. У зоні перетину обидві інституції можуть конкурувати між собою або діяти суголосно. Проте нечіткі контури сфер повноважень можуть призводити до нерелевантного вибору експертами респондентів для своїх інтерв’ю.
Таким чином, експертна група має відповідально і уважно формувати програму візиту, а заклад вищої освіти, у свою чергу, має свідомо взаємодіяти з цього питання, рекомендуючи для зустрічей своїх відповідних представників.
Відділ акредитації освітніх програм