Процедура акредитації освітньої програми розпочинається з моменту реєстрації заяви ЗВО, передбачає проходження декількох етапів, триває близько трьох місяців і закінчується розглядом на засіданні Національного агентства. Останнє, спираючись на пропозицію галузевої експертної ради, може акредитувати освітню програму, акредитувати з визначенням «зразкова», надати умовну (відкладену) акредитацію, відмовити в акредитації або призначити повторну акредитаційну експертизу.
Висновок ГЕР має бути аргументованим і містити рекомендації щодо покращення освітньої програми. Якщо галузева експертна рада не погоджується з оцінками експертної групи, то її позиція має підсилюватися зауваженнями до підкритеріїв і бути максимально конкретною по кожній зміні.
Проте бувають випадки, коли висновок ГЕР не дозволяє прийняти об’єктивне рішення. Тоді справа повертається до галузевої експертної ради для доопрацювання. Важливо розуміти, що повернення справи не розглядається Агентством як незадовільна оцінка роботи ГЕР, а є частиною діалогу у формуванні фахового підходу до оцінювання якості вищої освіти.
З 27 листопада 2019 року (дата прийняття перших рішень про акредитацію) до 26 січня 2021 року на засіданні Агентства було розглянуто 1589 освітніх програм. Лише 82 з них повертались до ГЕР. Кожне з таких рішень має свою специфіку, але спробуємо узагальнити причини таких повернень.
- Недостатня аргументованість висловлених суджень, відсутність конкретики у зауваженнях до освітньої програми (наприклад: «деякі викладачі не відповідають окремим навчальним дисциплінам» чи «не всі освітні компоненти дозволяють досягнути заявлених програмних результатів навчання»). Особливого значення це набуває у випадках підвищення чи пониження оцінок виставлених експертною групою.
- Відсутність рекомендацій. У цій позиції найбільш вразливими стають освітні програми, які претендують на «умовну» або «зразкову» акредитацію. Адже, як в першому, так і в другому випадку, ЗВО не отримує «вказівників» для покращення освітньої програми. Навіть якщо ОП оцінюється як зразкова, вона має отримати пропозиції для подальшого розвитку, які, звісно ж, буде впроваджувати, виходячи з власної концепції розвитку.
- Оцінки «А» без зазначення інноваційності або взірцевості за певним критерієм. Саме тут ЗВО має переконати всіх учасників акредитаційного процесу в тому, що впроваджені ними конкретні інновації можуть виступити взірцем для інших освітніх програм у межах галузі. Якщо ж критерій із оцінювання якості виконується на належному рівні і не носить взірцевого характеру, то його рівень відповідності визначається оцінкою «В».
- Зауваження ГЕР є завищеними або навіть надуманими, виходять за рамки критеріїв оцінювання, чинних вимог законодавства, спираються на скасовані норми, та, у переважній більшості, є побажаннями стосовно посилення особливостей освітньої програми.
- Невідповідність стандарту вищої освіти є суттєвим зауваженням. Проте, якщо стандарт був прийнятий під час навчального року, чи навіть уже під час проходження процедури акредитації, це не може виступати підставою для зниження оцінок.
- Принципова незгода в оцінюванні освітньої програми між ЗВО, експертною групою і ГЕР, що зводиться до вузької професійної дискусії.
- ГЕР не взяла до уваги пояснення ЗВО, які могли б вплинути на розуміння специфіки освітньої програми. Очевидно, що не всі надані пояснення можуть бути прийнятими, але вони мають бути розглянутими і, за необхідності, спростованими.
- Виявлення нових фактів через звернення громадян стосовно програми, яка акредитується, що надійшли до Національного агентства вже після розгляду ГЕР. Такі звернення повинні містити конкретні посилання на порушення критеріїв оцінювання або докази неправдиво поданої інформації.
- Різні підходи і трактування до оцінювання інституційних критеріїв в освітніх програмах в межах однієї спеціальності.
- Відмова без оцінок, звинувачення ЗВО у недоброчесності, які базуються на припущеннях і не мають документального підтвердження.
У рішенні про повернення справи до ГЕР може відзначатися, що експертний висновок підготовлений на неналежному рівні. Прикладами таких зауважень до доповідача може бути відсутність рекомендацій; дослівне копіювання фрагментів тексту з відомостей самооцінювання, зі звітів експертної групи або інших висновків ГЕР; зниження оцінки без зазначення конкретних недоліків; суперечливість аргументів (наприклад: певний факт у одному критерію оцінюють як позитивну практику, а в іншому йдеться про його недостатній рівень); висновок на зразок «щоб оцінити дану програму, потрібно більш детально вивчити матеріали акредитаційної справи» та інші.
Після повернення справи, голова ГЕР на власний розсуд може доручити доопрацювати висновок тому ж члену галузевої ради або призначити нового доповідача. Оцінювання освітньої програми відбувається за тою ж процедурою, що і нова справа.