16 квітня 2020 року відбулась онлайн зустріч із віцепрезидентом ENQA, директором департаменту європейського та міжнародного співробітництва Hcéres Франсуа Перно та керівником міжнародних проєктів Hcéres Соланж Пізар щодо інституційної акредитації.
Національне Агентство представляли Наталія Стукало, Андрій Бутенко, Ірина Золотарьова, Михайло Винницький, Микита Євстіфєєв, Олександра Осіюк та Альбіна Цятковська.
Hcéres – французьке державне агентство, відповідальне за періодичне оцінювання усіх державних вищих навчальних та науково-дослідних установ у Франції, їхніх навчальних програм та їх наукових підрозділів. Hcéres працює за європейськими стандартами, визнане ENQA та внесено до реєстру агентств забезпечення якості EQAR.
У ході зустрічі французькі колеги поділилися власним досвідом щодо процесів забезпечення якості вищої освіти, зокрема і щодо інституційної акредитації. Так, інституційна акредитація у Франції передбачає оцінювання (проведення діагностики) діяльності університетів, їх місії та стратегії, інституційної спроможності та системи управління Агентством із забезпечення якості на основі звіту самооцінювання (self-evaluation) ЗВО. Таке оцінювання (evaluation) є періодичним, обов’язковим для усіх ЗВО, має безпосередній вплив на їх репутацію та державне фінансування. Аналогічна практика існує й у інших європейських країнах і є поширеною серед членів ENQA. «Самоакредитація (self-accreditation)» як право ЗВО самому акредитувати свої програми не застосовується у європейській практиці, оскільки акредитація за своєю суттю є зовнішньою оцінкою. Окрім того, на думку французьких колег, жоден європейський університет, навіть дуже хороший, не зможе якісно акредитувати свої власні програми.
У розмові про те, як впроваджувалася інституційна акредитація в країнах ЄС, французькі колеги наголосили, що спочатку заклади повинні пройти повний цикл акредитації всіх (або хоча б більшості) своїх освітніх програм до того, як претендувати на інституційну акредитацію. Це необхідно для того, щоб в закладі з’явилася і запрацювала внутрішня система забезпечення якості, яка відповідає стандартам і рекомендаціям Єдиного європейського простору вищої освіти, і щоб вкорінилася відповідна культура якості. Для того щоб заклади, які претендують на інституційну акредитацію, отримували також міжнародне визнання, у відповідній акредитаційній експертизі, як правило, беруть участь міжнародні експерти.
Формат онлайн зустрічей-консультацій з міжнародними партнерами Національного агентства надзвичайно важливий та цінний у складних умовах сьогодення. Обмін думками із провідними європейськими фахівцями із забезпечення якості вищої освіти сприяє покращенню розуміння ключових питань і проблем формування культури якості в Україні. Національна система забезпечення якості вищої освіти має розвиватися із урахуванням європейських стандартів, кращих світових практик, досвіду країн, які вже мають розвинені й ефективно діючі системи якості освіти.