Формування якісної освітньої програми – справа не проста. Як відомо, якісне проєктування є запорукою належного функціонування будь-якого проєкту. Не є винятком і сфера вищої освіти.
Не таємниця, що є заклади вищої освіти, які ставляться до оформлення освітньої програми, наче до непотрібної бюрократичної роботи. Мовляв, головне, щоб щось там було для всіляких перевірок, а ми, спираючись на наш досвід, і так зможемо якісно і ефективно навчити наших студентів.
Готовий з впевненістю сказати, що так не може бути. Не визначивши всі завдання освітньої програми та способи їх досягнення, не вдасться організувати ефективний освітній процес.
Для того, щоб зважити на всі можливі виклики, які постануть перед освітньою програмою, варто залучити інтелектуальний потенціал власного колективу, зважити на передовий досвід кращих вітчизняних та зарубіжних закладів освіти. Чітко розуміти не лише успіхи, а й недоліки, що мали місце в інших освітніх програмах, щоб не повторити вже виявлені помилки.
Крім вивчення наявного досвіду, обов’язковими елементами якісного планування є залучення до обговорення проєкту освітньої програми здобувачів освіти, роботодавців та її громадське обговорення. Такий підхід допоможе виявити можливі недоліки чи прорахунки в проєктуванні та врахувати реальні інтереси стейкхолдерів, що, у свою чергу, підніме ефективність та конкурентоспроможність програми.
Саме на залученні роботодавців до проєктування програми і її функціонування ми і хотіли б зупинитися детальніше.
Залучення реальних роботодавців на етапі проєктування ОП допоможе більш ефективно сформувати програмні результати навчання, що реально відображатимуть потреби ринку праці.
У деяких соціологічних дослідженнях показана розбіжність між уявленням роботодавців та закладів вищої освіти про необхідні компетентності майбутнього фахівця, тож, щоб уникнути різночитання щодо профіля майбутнього випускника, потрібно «звірити годинники».
Яких роботодавців запросити до співпраці? Так, це важливе питання.
Підхід перший: покликати своїх знайомих, які напишуть позитивну рецензію на ваш проєкт. Гадаю, що такий формалістський підхід не вирішить згадану вище проблему якісного випускника.
Підхід другий, конструктивний: звернутися до установ та організацій, де прогнозовано можуть працювати майбутні випускники. Варто звернутися і до галузевих об’єднань роботодавців, а також до всеукраїнських організацій роботодавців, наприклад, Федерації роботодавців України.
Чим ширше обговорений буде ваш проєкт, тим більше шансів уникнути можливих недоліків і зробити програму більш ефективною, привабливою для майбутніх здобувачів і роботодавців.
У той же час хочемо наголосити, що метою обговорення є залучення передових ідей, реагування на потреби ринку праці, а не формальне виконання процесу заради «галочки»
Та співпраця з роботодавцями не має обмежуватися проєктуванням. Якісна програма має бути гнучкою, реагувати на виклики часу, змінюватися в разі потреби. Тому періодичне обговорення з роботодавцями діючої програми, її елементів допоможе вчасно внести необхідні корективи за необхідності та зреагувати на актуальні запити.
Варто застерегти: підготовка якісного фахівця включає формування у здобувача соціокультурних компетентностей, здатностей до аналітичного мислення та базового наукового аналізу, потреби в яких, на жаль, інколи не бачать деякі представники роботодавців.
Тож варто брати до уваги пропозиції роботодавців, залучати їх представників до реалізації освітньої програми, але в той же час не забувати про необхідність більш широкого завдання вищої освіти, ніж просте формування професійних навичок.
Головна думка, якою ми б хотіли б з вами поділитися у цьому пості: проєктування освітньої програми має бути реальним і ґрунтовним, кожен етап – завершеним, а головне – освітня програма має будуватися і розвиватися для якісного забезпечення освітнього процесу, а не для «галочки»!