Під час акредитацій PhD програм неодноразово (майже постійно) доводиться чути про проблеми та обмежену кількість пропозицій з мобільності аспірантів.
Головна теза — ХТОСЬ має надати список пропозицій аспірантам та ще знайти фінансування.
Такий підхід ніколи не принесе бажаного результату, оскільки специфіка наукових інтересів та напрямів досліджень досить різноманітна.
В європейському просторі вищої освіти (ЄПВО) стажування (навчання) в закордонному навчальному закладі або дослідницькій лабораторії під час навчання в аспірантурі є обов’язковим.
Що може бути джерелом для пошуку такого стажування?
Насамперед, це контакти наукового керівника, тоді подати заявку та отримати грант на мобільність відносно просто. Це стосується і встановлення особистих контактів під час участі в роботі міжнародних наукових конференцій.
В ЄПВО пошук наукових партнерів та місця стажування є завданням власне здобувача, а не відділу аспірантури або міжнародних зв’язків, кафедри, викладачів.
Під час першого року навчання аспіранта слід проінформувати про закордонне стажування, надати консультації з пошуку партнерів, написання резюме англійською мовою, особливостей листування у науковій сфері, укладання запитів та договорів з долучення до процесу мобільності та подальшого звітування. Необхідно мати на увазі, що не в усіх країнах Європи (наприклад, у Франції) на третьому циклі є освітня складова. У такому випадку мобільність має стосуватись саме спільного проведення досліджень і враховуватись через інші освітні компоненти.
Також аспіранти мають оволодіти компетентностями з пошуку грантів на дослідження або фінансування мобільності, що є повсякденною практикою в закордонних закладах вищої освіти та дослідницьких лабораторіях. Це відноситься до оволодіння здобувачем так званими універсальними навичками дослідника (transferable skills) Зазвичай, якщо партнери зацікавлені в проведенні спільних досліджень або обміні PhD студентами, вони долучаються до допомоги у розв’язанні фінансових питань.
Якщо розглядати використання можливостей мобільності за програмою Еразмус+ КА1, то ця програма надає грант на мобільність протягом семестру (30ECTS), або мінімум 15 ECTS — десь три місяці. Утім, якщо здобувач працює в компанії, має родину та дітей, то він, зазвичай, не зацікавлений в такому тривалому перебуванні за кордоном.
Враховуючи велику позитивну роль мобільності, встановлення сталих зв’язків з закордонними партнерами для покращення якості наукових досліджень, необхідно докладати максимум зусиль для пошуку партнерів, розширення кола наукових контактів у міжнародному науково-освітньому просторі.