Експертиза освітньої програми – це найбільш відповідальний етап акредитації, коли представники закладу чи наукової установи хвилюються, щоб якнайкраще презентувати діяльність за освітньою програмою, а експертна група прагне встигнути все побачити, усіх почути, зафіксувати та об’єктивно оцінити. Три дні копіткої роботи експертів завершується формуванням звіту експертної групи. Звіт передбачає аналіз зібраних фактів, доказів, опис освітнього процесу за програмою, відображення яскравих прикладів інноваційного підходу закладу до реалізації освітньої програми або ж «прикрих помилок», що знижують рівень якості підготовки фахівця, а також формування об’єктивних і обґрунтованих висновків про програму і, як наслідок, надання рекомендацій щодо її удосконалення.
Поговоримо детальніше про «факти, докази та їх аналіз» у звіті про результати акредитаційної експертизи освітньої програми.
Факт – від латинського factum – означає зроблене, тобто дія чи подія, яка вже відбулась. Факти не бувають «хибними» чи «альтернативними». Аналізуючи освітню діяльність за конкретною освітньою програмою та збираючи факти, що свідчать про це, необхідно дати відповідь на ключове питання акредитації: що зроблено у закладі вищої освіти/науковій установі для формування якісної програми та забезпечення якісної її реалізації?
Однак констатація у звіті одних лише «сухих» фактів, якщо вони не мають належного підтвердження, не дозволяє об’єктивно оцінити освітню програму. Потрібно продемонструвати їх дійсність.
Під час проведення процедури акредитації доказами наявності чи відсутності відповідних фактів, що визначають якість реалізації освітньої програми можуть бути:
- Відомості про самооцінювання
Заклад вищої освіти/наукова установа під час підготовки до акредитації самостійно аналізує свою освітню програму на відповідність дев’яти критеріям (для програм третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня – десятьом критеріям) та подає в інформаційну систему Національного агентства відомості про самооцінювання. Чи достатньо інформації з відомостей про самооцінювання для підтвердження відповідності освітньої програми вимогам критеріїв оцінювання? Чи прийнятним є відтворення тексту з відомостей про самооцінювання у звіті експертів? Беззаперечно, ні! Слід обов’язково здійснити аналіз відомостей про освітню програму та переконатись у їх достовірності шляхом зіставлення інформації, отриманої з інших джерел.
- Результат зустрічей та інтерв’ю
Під час виїзної експертизи проводиться інтерв’ювання представників адміністрації закладу вищої освіти, НПП, здобувачів освіти, представників студентського самоврядування (наукового товариства ЗВО/наукової установи), роботодавців з питань реалізації освітньої програми. Пояснення учасників інтерв’ювання можуть або додатково підтвердити інформацію, надану у відомостях про самооцінювання, або вказувати на її недостовірність, можливо, помилковість інтерпретації. Отож влучно сформований перелік запитань, який ґрунтується на результатах аналізу відомостей про самооцінювання, локальної нормативної документації ЗВО та інформації про освітню програму і ЗВО/установу, розміщеної на офіційному сайті та інших інтернет ресурсах, дозволить провести конструктивний діалог та отримати максимально об’єктивні аргументи від учасників інтерв’ювання.
- Документально підтверджена інформація
Ще одним вагомим доказом є документальне підтвердження фактів. Наприклад, інформація про кваліфікацію викладачів може бути відображена у таблиці 2 відомостей про самооцінювання та не завжди потребує додаткового підтвердження, за винятком випадків, коли експерти обґрунтовано піддають сумніву достовірність даних, наведених у відомостях про самооцінювання. Тоді саме документ і є найбільш вагомим доказом, зокрема, при підтвердженні інформації про кваліфікацію викладачів (документ про освіту, науковий ступінь, звання, документ, що підтверджує практичну діяльність за спеціальністю та інше).
У деяких випадках документально підтверджена інформація не відіграє визначальну роль під час аналізу відомостей про освітню програму. Так, аналізуючи механізми залучення стейкголдерів до розробки та перегляду освітньої програми, експерти часто віддають перевагу лише документальному підтвердженню цього факту у протоколах засідання кафедри, висновках науково-практичних, методичних заходів, рецензіях роботодавців тощо. Тут насправді важливим є не стільки документальне підтвердження факту залучення стейкголдерів до освітньої програми, скільки їх реальне розуміння свого внеску в удосконалення програми, їх реальна участь, а не тимчасове (на період експертизи) залучення в ролі «весільного генерала», сприйняття закладом вищої освіти/науковою установою пропозицій стейкголдерів та їх постійний конструктивний діалог щодо змісту програми та механізмів її реалізації.
- Представлення інформації про освітню програму на сайті закладу вищої освіти чи наукової установи
Джерелом підтверджуючої інформації сьогодні можна вважати також інтернет ресурси. Тож закладам вищої освіти чи науковим установам рекомендуємо бути максимально публічними та розміщувати актуальну інформацію про освітню програму, про організацію освітнього процесу, про нормативне врегулювання відносин між учасниками освітнього процесу тощо на своїх сайтах. Натомість експертам радимо використовувати інформацію та документи, розміщені на інтернет ресурсах, як додаткове підтвердження відповідних фактів та не вимагати зайвих документів від закладу для долучення їх до матеріалів справи, а надавати відповідні посилання у звіт.
І звичайно ж, не забуваймо про ретельний аналіз зібраних фактів та доказів!
Безумовну якість звіту забезпечує поєднання:
– комплексу фактів, аргументів, доказів, отриманих з різних джерел та їх аналізу;
– обґрунтованих висновків та об’єктивної оцінки освітньої програми за кожним із критеріїв;
– ефективних та практичних рекомендацій, які не суперечать нормам чинного законодавства, принципам автономії ЗВО/наукової установи та спрямовані на реальне покращення якості освітньої програми.